В цьому
проекті я хотів би розкрити сутність життя дітей XXІ століття, віком від 12
до 15 років. На початку створення проетку мені довелося провести надиво
захоплююче для мене опитування дітей які попадали в цю вікову
категорію.(здебільшого це були мої друзі)
Усі
опитувані проявивши інтерес до предявленого завдання. З моєю підтримкою і
гарним настроєм приступили до праці.
Зазвичай
для уточнення і розкриття сутностей, характерів, поглядів, ставлень до
життя та певних побутових та соціальних
проблем , я використовував різні питання. А саме деякі з них:
1. Яке в
мене оточення? Хто допомагає а хто заважає мені бути собою?
2. Що мені
подобається робити?
3. Хто я?
4. Яка в
мене місія в житті?
5. Для чого
я живу?
6. Плани на
майбутнє…
7. Ставлення
(погляди) на кохання…
8.
Ставлення до школи?
9. Та ще
багато інших питань
Моєю
первинною думкою про погляди дітей на життя
були дещо іншими… Особисто мене здивували їхні відповіді! Звісно у
кожного є своя думка , власний характер, інші погляди на світ. Опираючись на
свої знання та різні книжки я думав, що більшість
«нормальних» дітей через теперішнє суспільство більш замкнуті в собі і недовірливі до оточення. Адже в XXI столітті в підлітків
одну з головних ролей в житті грає (популярність серед однолітків) якої так
важко добитися. Багато людей намагаючись
досягнути піку популярності кардинально руйнують своє світосприйняття і найчастіше набувають грубих та брутальних
рис та звичок, що в даний період часу їм
здається дуже крутим так як усе це заборонене
в їхньому віці…Від таких (кадрів) нажаль страждають інші нормальні діти. Усе це сильно впливає на долю суспільства в
майбутньому. Також тиск з боку
суспільства реально впливає на погляди та світосприйняття дітей надаючи їм
зовсім неправильні приклади, ідеали та погляди на життя в загальному. Але я
вважаю що усього цього б не було, якби початок життєвого шляху в дітей які
прагнуть самовизначитися починалися б по іншому.адже початок формування їхніх
поглядів на світ на пряму зв’язано з сім’єю в якій дитина виростає, місцем та
часом народження та багато інших факторів. Побудова стереотипів в людини
здійснюється на підсвідомому рівні. Тому
незалежно від власного бажання ми втягуємо в себе усе нові й нові стереотипи
що і формує наше бачення світу.
Взагалі я
думаю ми живемо зовсім не правильно. Змалечку побачений світ і правила батьків
та суспільства викривляють нашу свідомість. Нажаль ми не бачимо світ таким яким він є (реальний світ) , а лише
через деякі зовнішні фільтри.
Реальність
1-й фільтр:
нейрофізіологічний апарат
(органи
зору, слуху, дотику, нюху й смаку)
2-й фільтр: соціальні приписи
( сім’я,
національність, релігія, історія, звичаї)
3-й фільтр:
індивідуальні приписи
(думки,
почуття, емоції, переконання)
Наше життя
В зв’язку з цим всім ми будуємо в
собі власну модель світу, власний світ. З цього і індивідуальні думки,
переконання, характери, різні способи самоствердження. Тому і сформувалися
різні типи людей. Наприклад на питання (
що таке життя? )
Кожен має свою думку, і лише якщо
дивитися поверхнево можна теоретично
змоделювати відповіді на це питання
різних типів людей.
Романтик: Що таке життя? – (якщо
відповідь коханій) життя це час який
я проводжу з тобою…
Художник (як тип людини): Що таке
життя - це картина в якій яскравими
барвами змальований непізнаний світ навкруги.
Реаліст: Що таке життя? – це час продовж якого ми намагаємося
жити та створюємо себе.
Оптиміст: Що таке життя? – це час продовж якого я (живу) відкриваю
для себе щось нове.
Песиміст: Що таке життя? – це дурне марнування часу. В ньому немає
нічого доброго.
Також про життя багато виражалися
відомі люди: але я думаю їхні вислови
не є їх справжньою думкою. Так здебільшого це люди творчі але їхні почуття
мінливі і висловлюючи щось такого типу вони керуються не простими банальностями
а термінами.
Життя це вічна тема…..
Одже повернемося до поглядів на
житті дітей XXI століття
Мої думки були були іншими хоча
дещо і підтвердилося а дещо добавилося.
Дізнаймося що ж іменно:
Зазвичай в теперішній час діти
рідко збираються разом, весело проводять час граючись в різні ігри абож просто
спілкуються в рельній обстановці.
Більша частина їхнього життя
стала віртуальною і належить соціальним мережам та Інтернету. Постійно
спілкуючись між собою по Інтернету і відчуваючи себе більш впевнено за
комп’ютером вони забувають про набагато
яскравіші можливості в реальному житті.
Такою була моя думка.
Відповіді дітей на питання були різні…
Деякі питання
·
Що мені подобається
робити?
·
Яке в мене оточення?
·
Для чого я живу?
·
Що я хочу досягнути в
житті?
·
Ставлення до кохання та
школи…
Відповіді
Дівчина. 7 клас
·
Мені подобається дивитися
телевізор і грати на комп’ютері.
·
Живу заради того, щоб
гарно жити
·
Кохання – це хімічний
процес
Дівчина. 6 класу
·
Нічого не робити –
відпочивати, гуляти.
·
Живу для своєї сім’ї
·
Я вважаю, що кохання
завжди існує лише на початку, з часом все минає…
Хлопець. 8 клас
·
Жити повноцінним життям,
як мені подобається, хоча нерідко цьому заважає соціум
·
комп’ютер
·
можливо, воно є…….
Дівчина. 6 клас
· Сидіти в контактах, гуляти, співати,
танцювати…
· Побудувати успішну кар’єру
· Любов може бути красивою, палкою а може
жорстокою…
Дівчина. 9 клас
·
Заводити
нові знайомства, гуляти, читати..
·
Сім’я,
кар’єра…
·
Для мене
це дуже важливо… (на першому місці)
Хлопець. 8 клас
·
Грати в ігри,
весело проводити час…
·
Створити
свою сімю…
·
Ще над
цим не задумувався…
Переглянувши
ще декілька варіантів відповідей підлітків, я дійшов висновку, що більшість
все-таки любить займатися корисними справами.
А моє припущення теж підтвердилося (хлопці переважно живуть в своєму
світі)
Психологія
людини – річ складна, але це ніщо в порівнянні з нашим життям, яке поміщає
стільки різних потоків усього сущого
Усе добре –
і погане, і добре, і сумне, і веселе… Життя кожен будує своє. В когось це виходить краще, а в когось
гірше. Тому і погляди та відповіді на питання «Що таке життя?» - різні. Життя –
це загадка! А тому потрібно жити, адже ми завжди прагнемо до чогось цікавого,
незвіданого, невідомого…
Немає коментарів:
Дописати коментар